1.1.Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (далі – Положення) у Комунальному закладі «Дошкільний навчальний заклад (ясла – садок) № 197» Криворізької міської ради (Далі – ЗДО) розроблено відповідно до вимог частини третьої, статті 41 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VІІІ, Закону України «Про дошкільну освіту», Базового компоненту дошкільної освіти, Статуту ЗДО, методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти, затверджених Наказом Державної служби якості освіти України від 30.11.2020 № 01-11/71 (Далі - ВСЗЯО) та регламентує внутрішню систему забезпечення якості освіти (Далі - ВСЗЯО).

1.2. Педагогічна рада як колегіальний орган управління ЗДО формує систему та затверджує процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти, зокрема систему та механізми забезпечення академічної доброчесності (ст. 20 Закону України «Про дошкільну освіту»).

1.3. Положення поширюється на діяльність всіх працівників ЗДО, які здійснюють професійну діяльність відповідно до трудових договорів, зокрема на працівників, які працюють за сумісництвом.

1.4. Термін дії Положення необмежений. Положення діє до затвердження нового.

1.5. Функціонування ВСЗЯО забезпечує керівник ЗДО в межах наданих йому повноважень. 1.6. Коригування змісту, зміни та доповнення до цього Положення вносить керівник за згодою педагогічної ради ЗДО.

1.7. Критерії ефективності ВСЗЯО:

всебічний розвиток дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб, формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду;
якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників ЗДО;
оптимальне матеріально-технічне, навчально-методичне, психолого-педагогічне, медико- соціальне забезпечення якісної організації освітнього процесу;
дієва система управління ЗДО.

1.8. Компоненти ВСЗЯО:

стратегія (політика);
організаційно-функціональна структура;
процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності;
критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;
умови якісної організації освітнього процесу (умови, за яких стає досяжним належний рівень освіти вихованців закладу);
системи та процеси управління ЗДО, зокрема інформаційні;
система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

1.9. З метою вивчення та оцінювання ефективності функціонування ВСЗЯО та поліпшення діяльності закладу, застосовувати щорічне самооцінювання за певними напрямами діяльності закладу. Перед початком розроблення Стратегії розвитку закладу, як стратегічного документа, проводити комплексне самооцінювання (один раз на п’ять років).

1.10. У закладі дошкільної освіти використовуються критерії та індикатори для самооцінювання освітніх та управлінських процесів ЗДО, які є додатком 1 до цього Положення.

1.11. Відповідальним за проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів є керівник ЗДО.

1.12. Методами збору інформації є: опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження); спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням навчальних занять); вивчення документації ЗДО.

1.13. Самооцінювання якості освітніх та управлінських процесів відбувається з використанням рівнів: перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький).

ІІ. СТРАТЕГІЯ (ПОЛІТИКА) ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

2.1. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі – Політика) визначає мету й завдання її впровадження та принципи, на яких вона будується.

2.2. Мета Політики ВСЗЯО:

- гарантування якості дошкільної освіти здобувачів;

- формування довіри суспільства до ЗДО.

2.3. Завдання Політики ВСЗЯО:

створювати освітнє середовище для оптимального розвитку кожного вихованця, відповідно до його задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб;
забезпечувати умови постійного професійного зростання та самореалізації педагогів;
актуалізувати питання забезпечення умов, які сприяють якісній організації освітнього процесу;
отримувати об’єктивну інформацію про функціонування і розвиток ЗДО;
сприяти розвитку партнерських відносин усіх учасників освітнього процесу;
забезпечувати інформаційну відкритість діяльності ЗДО;
запобігати проявам дискримінації, булінгу;
знаходити оптимальні чинники впливу на результативність освітнього процесу та впроваджувати їх у дію.

2.4. Принципи Політики ВСЗЯО:

дитиноцентризм. Головний суб’єкт, на якого спрямована освітня діяльність ЗДО – дитина;
автономність. Самостійність у визначення стратегії і напрямів розвитку ЗДО, виборі форм і методів організації освітнього процесу, які відповідають нормативно-правовим документам, Базовому компоненту дошкільної освіти;
системність. Усі компоненти та функції системи управління діяльністю ЗДО взаємопов’язані, що створює взаємозалежність між ними;
цілісність. Єдність усіх видів освітніх впливів на здобувача дошкільної освіти, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання протягом життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;
вдосконалення. Потреба постійного вдосконалення освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
партнерство. Взаємодія учасників освітнього процесу, побудована на довірі та повазі, зацікавленості до суб’єктів, освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб, готовності до конструктивної співпраці для досягнення високої якості освітнього процесу;
відкритість і прозорість. Процедури системи забезпечення якості освітньої діяльності відкриті та зрозумілі для учасників освітнього процесу;
гнучкість і адаптивність. Можливість відповідно до внутрішніх умов та зовнішніх впливів міняти методи управління якістю, отримувати зворотні зв’язки та різні комунікації;

інноваційність. Здатність продукувати та впроваджувати нові, відсутні у практиці ЗДО ідеї, технології, методики, пов’язані із забезпеченням якості дошкільної освіти.

ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

3.1. Організаційно-функціональна структура ВСЗЯО – це суб’єкти, які здійснюють або включені у процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів: адміністрація ЗДО; тимчасові структури (робочі групи педагогів, групи моніторингу); педагогічна рада.

3.1.1. Адміністрація закладу дошкільної освіти:

формує блок локальних актів, що регулюють функціонування ВСЗЯО закладу дошкільної освіти і додатків до них, представляє їх на засіданні педагогічної ради, після схвалення педагогічною радою, керівник затверджує і контролює їх виконання;
готує пропозиції, спрямовані на вдосконалення ВСЗЯО у ЗДО, бере участь у заходах щодо змісту пропозицій;
організовує проведення у ЗДО контрольно-оцінних процедур;
забезпечує умови для підготовки педагогів ЗДО, батьків або інших законних представників дітей, громадських експертів до здійснення контрольно-оцінних процедур;
організовує та здійснює систему моніторингу якості освіти: збір, обробку (аналіз), зберігання та надання інформації про стан і динаміку розвитку на рівні ЗДО;
формує інформаційно - аналітичні матеріали за результатами оцінки якості освіти та надає інформацію про якість освіти на різні рівні системи управління (педагогічна рада, загальні збори колективу тощо);
ухвалює управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих в процесі реалізації ВСЗЯО.

3.1.2. Тимчасові структури (робочі групи педагогів, група моніторингу):

розробляють або формують методики оцінки якості освіти за напрямами діяльності ЗДО: параметри, критерії та показники, методи та форми;
беруть участь в експертизі динаміки розвитку вихованців та рівня професійної компетентності педагогів ЗДО;
формують пропозиції для адміністрації з вироблення управлінських рішень за результатами ВСЗЯО на рівні ЗДО.

3.1.3. Педагогічна рада:

діє в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами;
розглядає, ухвалює та оцінює основні питання діяльності ЗДО;
ухвалює рішення щодо питань функціонування ЗДО, оновлення змісту освіти в зв’язку з появою нових стандартів освіти; підвищення рівня професіоналізму педагогів через впровадження нових освітніх технологій; підвищення якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих у процесі оцінки якості.

3.2. ЗДО працює у взаємодії з усіма зацікавленими суб’єктами, до яких відносяться:

• здобувачі освіти, їх батьки або законні представники дитини;

• працівники закладу дошкільної освіти;

• органи, що здійснюють управління у сфері освіти.

IV. ПРОЦЕДУРИ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ ТА ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

4.1. Процедурами ВСЗЯО є внутрішній контроль якості освітньої діяльності (далі – Контроль) та внутрішній моніторинг якості освіти (далі – Моніторинг), які дають змогу здійснювати систематичний аналіз якості організації освітнього процесу, його ресурсного забезпечення, результатів. Процедури ВСЗЯО спрямовані на:

удосконалення планування та організації освітнього процесу, спрямованого на розвиток компетентності здобувачів в освіти;
посилення кадрового потенціалу ЗДО та формування системи методичної роботи, яка сприяє підвищенню професійної кваліфікації педагогічних працівників;
формування й удосконалення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти ЗДО;
розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;
максимальне усунення ефекту неповноти і неточності інформації про якість освіти, як на етапі планування освітніх результатів, так і на етапі оцінки ефективності освітнього процесу по досягненню відповідної якості освіти.

4.2. Процедура Контролю у ЗДО визначається логічним та доцільним об’єднанням його видів (тематичний, підсумковий, фронтальний, оперативний) та змісту. Під час планування контролю застосовується технологічний прийом – розробляються циклограми, відповідно до методичних рекомендації.

4.3. Процедура Моніторингу будується відповідно до визначених у ЗДО напрямів.

4.4. Для процедури Контролю та Моніторингу з урахуванням напрямів, тем та змісту добираються доцільні методи та джерела отримання інформації.

4.5. Моніторинг є методом та формою Контролю.

4.6. Результати процедур Контролю та Моніторингу оприлюднюються у формі:

аналітичної доповіді на засіданні педагогічної ради;
звіту керівника на загальних зборах (конференції) колективу;
проблемного аналізу – комплексне самооцінювання функціонування та розвитку закладу дошкільної освіти у Програмі розвитку;
аналізу підсумків діяльності ЗДО за навчальний рік та літній період – щорічне самооцінювання.

4.7. План роботи ЗДО на навчальний рік та літній період є програмою реалізації процедур ВСЯЗО.

4.8.Моніторинги освітнього процесу під час дистанційної форми навчання проводиться з урахуванням таких аспектів:

• організація навчання педагогічних працівників щодо дистанційної роботи з дітьми та надання їм методичної підтримки;

• забезпечення педагогів необхідним обладнанням та доступом до інтернету;

• організація психолого-педагогічної підтримки та супровід усіх учасників освітнього процесу;

• систематичність організації освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку;

• налагодження зв’язків і підтримка педагогічного партнерства ЗДО з батьками вихованців;

• організація зворотного зв’язку для збору і узагальнення інформації з усіма учасниками освітнього процесу;

У разі переходу ЗДО на дистанційну форму навчання важливо проаналізувати:

• відвідуваність онлайн-занять та залучення дітей у освітній процес;

• категорії дітей, які з різних причин не охоплені дистанційною формою навчання;

• перспективні і календарні плани педагогів;

• результати моніторингу рівня знань дітей за освітніми лінями Базового компонента дошкільної освіти.

• організацію зворотного зв’язку педагогічних працівників і адміністрації;

• засоби організації комутації з батьками;

• анкетування педагогів;

• анкетування батьків.

4.9. Документи та матеріали, які засвідчують системність реалізації процедур ВСЗЯО. Документи:

Програма розвитку ЗДО на три - п’ять, років;
План роботи на навчальний рік та оздоровчий період;
План роботи педагога щодо організації освітнього процесу;
Протоколи педагогічної ради, загальних зборів колективу тощо;
Накази директора.

Матеріали:

проблемний (комплексний) аналіз;
аналіз підсумків діяльності ЗДО на навчальний рік та оздоровчий період;
циклограма внутрішнього контролю ЗДО на навчальний рік;
методика(и) моніторингових досліджень за напрямами діяльності.

V. KРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

5.1. Моніторинг індивідуального розвитку дає змогу визначити рівень компетентності вихованців відповідно до змісту освітніх напрямів Базового компонента дошкільної освіти.

5.2. Очікувані результати навчання здобувачів дошкільної освіти визначені в освітніх програмах за якими організовано освітній процес у ЗДО (ст. 23 Закону України «Про дошкільну освіту»).

5.3. Методику моніторингу індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти – процеси, параметри, критерії, інструменти та методи – затверджує педагогічна рада строком на п’ять років, зберігається в групах і методичному кабінеті у теках відповідно до вікової категорії здобувачів освіти.

5.4. Періодичність проведення моніторингу – два рази на рік:

- на початку навчального року (вересень) – проводиться з метою виявлення рівня розвитку дітей;

- у кінці навчального року (квітень – травень) – з метою порівняльного аналізу результатів на початок і кінець року.

Можливе додаткове обстеження (в січні) особливостей динаміки розвитку тієї чи іншої дитини.

5.5. Інформація, отримана у процесі моніторингу з подальшим її аналізом, є основою для ухвалення управлінських рішень про підвищення ефективності освітнього процесу.

5.6. Моніторинг проводять вихователі, фахівці: музичний керівник, інструктор з фізичного виховання. Психологічну діагностику розпізнавання психічних процесів, станів, рис і якостей особистості проводить практичний психолог, стану фізичного здоров’я здійснює сестра медична старша. За потребою діагностичні процедури може проводити вихователь-методист ЗДО.

5.7. Педагоги аналізують результати моніторингу, визначають рівень ефективності педагогічних впливів стосовно кожної дитини, вибудовують картину індивідуальної траєкторії розвитку і оцінюють єдину картину в віковій групі загалом. Роблять висновки і розробляють своєчасні коригувальні дії з наданням рекомендацій батькам або особам, які їх замінюють.

5.8. Підсумки Моніторингу дають можливість бачити індивідуальні та групові результати організованого педагогами освітнього процесу. Оброблені результати такого аналізу є основою конструювання освітнього процесу на новий навчальний рік, виведення річних завдань тощо.

5.9. Вихователь - методист на основі висновків педагогів розробляє аналітичну довідку, в якій визначає причини недостатньо високого рівня освоєння програмного матеріалу; формулює рекомендації щодо вдосконалення освітнього процесу на новий навчальний рік та особливостей коригування перспективного плану освітнього процесу у групах.

5.10. Аналітична довідка за результатами Моніторингу вводиться у склад підсумкового аналізу діяльності ЗДО за навчальний рік, обговорюється на засіданні педагогічної ради, що впливає на визначення річних завдань діяльності на новий навчальний рік.

5.11. Проведення процедур Моніторингу, обговорення їх результатів у формі психолого-педагогічного консиліуму фіксуються у Плані роботи ЗДО.

VI. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

6.1. Оцінювання професійної діяльності педагогів ЗДО відбуваються під час атестаційного та міжатестаційний періоду.

6.2. Оцінювання професійної діяльності педагогів під час атестаційного періоду.

6.2.1. Атестаційний період визначається навчальним роком, в який передбачена атестація педагогічного працівника. У цей період відповідно до індивідуального плану підготовки та проходження атестації здійснюється система заходів, спрямованих на комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників ЗДО, яке передбачає розгляд матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивного оцінювання є всебічний аналіз освітнього процесу, організованого педагогом, який атестується, вивчення думки батьків та колег тощо.

6.2.2. Характеристика діяльності педагога відповідної кваліфікації визначається відповідно до Порядку підвищення кваліфікації.

6.2.3. Педагог, який атестується, здійснює самоаналіз професійної діяльності, виходячи з:

- динаміки розвитку базових якостей дітей;

- емоційного благополуччя дітей в умовах організованої та самостійної діяльності;

- раціональної організації предметно-просторового розвивального середовища, створення соціальної ситуації розвитку;

- варіативних форм взаємодії з дітьми;

- реструктуризації змісту освітньої діяльності;

- рівня та форми залучення батьків в освітній процес.

6.2.4. Діагностичний матеріал оцінювання індивідуального розвитку професійної компетентності педагога – процеси, параметри, критерії, інструменти та методи – затверджує педагогічна рада строком на п’ять років, зберігається у методичному кабінеті.

6.3. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період.

6.3.1. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційннй період відбувається відповідно до Плану роботи ЗДО на навчальний рік та оздоровчий період у процесі тематичного, підсумкового контролю.

6.3.2. Критерії та методи оцінювання професійної діяльності педагогів під час тематичного контролю розробляються з урахуванням обсягу та змісту теми вивчення.

6.3.3. Під час підсумкового контролю за результатами діяльності ЗДО за навчальний рік здійснюється анкетування педагогів з метою визначення їхніх професійних потреб, прогнозування методичної роботи, що дає змогу розробити індивідуальний проектний план розвитку професійної компетентності для кожного педагога та окреслити пріоритети діяльності закладу на наступний навчальний рік.

6.3.4. Методика формування індивідуального проектного плану розвитку професійної компетентності педагога як форма самоаналізу здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, за потребою затверджує педагогічна рада.

6.3.5. Анкети педагогів для прогнозування методичної роботи та узагальнені матеріали індивідуальних проектних планів розвитку педагогів зберігаються у методичному кабінеті. 6.4. Результатом оцінювання професійної компетентності педагога в атестаційний період є підсумки атестації відповідно до порядку підвищений кваліфікації. Результатом оцінювання у міжатестаційний період є побудова індивідуального проектного плану розвитку професійної компетентності педагога на навчальний рік, в якому передбачена цілеспрямована методична допомога.

6.5. Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюється у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту». Якість педагогічного складу регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

6.6. Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у ЗДО є:

стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;
освітній рівень педагогічних працівників;
результати атестації;
систематичність підвищення кваліфікації;
наявність педагогічних звань, почесних нагород;
наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;
участь в експериментальній діяльності;
результати освітньої діяльності;
оптимальність розподілу педагогічного навантаження;
показник плинності кадрів.

6.7. З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей, організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України № 800 від 21.08.2019 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» та листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-683 від 04.11.2019 «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників». Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 120 годин.

6.8. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

довгострокове підвищення кваліфікації – курси;
короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, вебінари, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

6.9. Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників:

План роботи ЗДО на навчальний рік та оздоровчий період;
Індивідуальний план підготовки та проходження атестації;
протоколи засідання педагогічної ради, атестаційної комісії, атестаційний лист;
накази керівника.

VII. УМОВИ ЯКІСНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНІХ І УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ

У ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

7.1. Для якісної організації освітнього процесу у закладі дошкільної освіти забезпечуватимуться необхідні умови:

7.1.1. Матеріально-технічні умови. Відповідність будівлі, приміщень та території вимогам щодо безпечності, доступності, комфортності та оснащеності; дотримання вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

7.1.2. Навчально-методичні умови. Створення освітнього простору групових приміщень та інших основних приміщень, яке забезпечує реалізацію завдань освітньої програми та мотивує здобувачів дошкільної освіти до оволодіння різними видами компетентності; є безпечним, доступним, комфортним.

7.1.3. Психолого-педагогічні умови. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації; в якому спрямована робота з надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу та організації ефективної співпраці з працівниками з питань підтримки психологічного комфорту у закладі та забезпечення емоційного благополуччя здобувачів дошкільної освіти.

7.1.4. Медико-соціальні умови. Забезпечення ефективного механізму медичного обслуговування здобувачів дошкільної освіти; організації системи роботи з фізичного розвитку та зміцнення здоров’я здобувачів дошкільної освіти; якісного харчування здобувачів дошкільної освіти.

7.1.5. Умови інклюзивної освіти. Створення освітнього середовища, в якому реалізуються права дітей з особливими освітніми потребами на освіту, їх соціальна адаптація та підготовка до отримання наступного рівня освіти.

7.2. Критерії самооцінювання наявності необхідних умов для якісної організації освітнього процесу визначаються відповідно до визначених умов.

7.3. З метою системного щорічного самооцінювання умов якісної організації освітніх і управлінських процесів формуються циклограми (технологічні картки), в яких визначено критерії відповідно до законодавчих актів з цих питань та які є робочим документом керівника закладу дошкільної освіти.

7.4. Оперативна інформація про забезпечення умов якісної організації освітніх і управлінських процесів заслуховується на засіданнях адміністративної наради при керівникові.

7.5. Узагальнена інформація про забезпечення умов якісної організації освітніх і управлінських процесів обговорюється під час засідань педагогічної ради.

7.6. Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання щодо забезпечення умов якісної організації освітніх і управлінських процесів:

Стратегія розвитку закладу дошкільної освіти (комплексний аналіз);
План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період (щорічний аналіз);
акти готовності;
протоколи засідань педагогічної ради;
накази керівника.

VIII. CИСТЕМИ ТА ПРОЦЕСИ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ.

8.1. Визначеність системи планування та організації діяльності ЗДО.

8.1.1. Сформована Стратегія розвитку відповідає особливостям та умовам діяльності ЗДО, структурована за напрямами діяльності, чітка та вимірювана, в якій відстежується перспективність та спрямованість на підвищення якості освітньої діяльності.

Про результати реалізації Стратегії розвитку звітує керівник на засіданні педагогічної ради, загальних зборах (конференції) колективу. Проект нової Стратегії розвитку розробляє робоча група учасників освітнього процесу на основі комплексного самооцінювання, проект обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджується керівником.

8.1.2. Сформований План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період (можуть формуватися окремими планами):

враховані визначені у Стратегії розвитку перспективні заходи;
побудований на засадах аналізу підсумків діяльності (щорічного самооцінювання) ЗДО за минулий період;
структура та зміст висвітлює систему роботи усіх структур ЗДО на вирішення річних завдань та процесів його якісного функціонування та розвитку;
до розроблення залучено працівників ЗДО та батьків здобувачів дошкільної освіти.

Результати роботи ЗДО відповідно Плану розглядаються на засіданнях педагогічної ради. План обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджується керівником.

8.1.3 Визначена система планування освітнього процесу усіх педагогів ЗДО. Види, форма та особливості змістовних компонентів планів педагогів сформовано у методичних рекомендаціях, затверджених педагогічною радою.

8.2. Ефективність кадрової політики:

укомплектованість кадрами, освітній рівень педагогів; рівень кваліфікації (динаміка зростання числа працівників, які пройшли курси підвищення кваліфікації); динаміка зростання категорійності;
створення умов для постійного підвищення кваліфікації, впровадження педагогічними працівниками інновацій в освітній процес;
обговорення питань підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи на засіданні педагогічної ради;
відзначення, матеріальне та моральне заохочення педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності;
цілеспрямований методичний супровід професійного зростання педагогів;
координування діяльності та взаємин педагогів щодо прийняття та реалізації рішень, делегування окремих функцій управління;
формування та розвиток корпоративної культури.

8.3.Критеріями ефективності управлінської діяльності є:

наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, Стратегія розвитку і т.д.);
оптимальність та дієвість управлінських рішень;
керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність посадової особи, яка відповідає за управління якістю освітнього процесу);
формування освітньої програми ЗДО (раціональність використання інваріантної, варіативної складової)
підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.
впровадження політики академічної доброчесності.

8.4. Управлінська діяльність адміністрації ЗДО спрямована на вирішення низки концептуальних положень, а саме:

створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
раціональний розподіл роботи між працівниками ЗДО з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості вихованців та підготовку їх до навчання в школі;
визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками;
правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;
забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

8.5. Діяльність керівника ЗДО визначається такими чинниками:

рівнем його компетентності;
обраною концепцією власної діяльності;
рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури ЗДО.

8.6. Керівництво закладу дошкільної освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу:

негативного ставлення до корупції.
бажання проводити іміджеві заходи на рівні громади, регіону тощо.

8.7. Формування іміджу в закладі дошкільної освіти здійснюється шляхом оприлюднення інформації про якість освітнього процесу, освітньої діяльності на сайті ЗДО.

8.8. Публічна інформація про розвиток ЗДО забезпечується шляхом проведення щорічного звітування керівника закладу освіти про свою роботу на загальних зборах колективу (конференціях).

8.9. Організація єдиного інформаційного простору (розвиток інформаційних систем).

Сформовані системи інформаційного забезпечення управління ЗДО відповідно до визначених умов у розділі VIІ.
Наявність технологічного обладнання, сайту, програмного забезпечення.
Наявність загальнодоступних ресурсів (інформаційні стенди, сайт закладу). Зміст інформації про діяльність є відповідним вимогам законодавства. Інформація регулярно поповнюється й вчасно оновлюється.

8.10. Діяльність органів громадського самоврядування.

Діє вищий орган громадського самоврядування – загальні збори (конференція) колективу та батьків.
Діє орган самоврядування працівників закладу.
Діє орган батьківського самоврядування.
Органи громадського самоврядування діють відповідно до законодавства. Освітні та соціальні ініціативи, висунуті чинними органами, підтримує керівництво.

8.11.Для ефективного функціонування закладу, з метою автоматизації управлінської діяльності, підтримки єдиної системи збору, обробки та зберігання інформації в ЗДО запроваджено в практику системи «Україна ІСУО (інформаційна система управління освітою)», формується інформаційна база даних програми «КУРС Дошкілля», «Електронна реєстрація в дошкільні навчальні заклади».

8.12. При оцінюванні якості освітнього процесу можуть використовуватися комплексні технології для обробки результатів моніторингу.

8.13. Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-, аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

8.14. Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля в закладі дошкільної освіти функціонує електронна пошта - [email protected], офіційний сайт закладу – http://kdnz197.dnepredu.com/.

ІХ. СИСТЕМА ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

9.1. Система та механізм забезпечення академічної доброчесності визначається спеціальним Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу затвердженого рішенням педагогічної ради.

9.2.Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відмінностей;
дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації на власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
об’єктивне оцінювання результатів навчання.

9.3.Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, само плагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

9.4. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

9.5.Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має право:

ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла - садок) №197 Криворізької міської ради

Внутрішня система забезпечення якості освіти