Вакцинація – надійний   захист від інфекційних хвороб

   Понад 9 мільярдів років життя за останні п’ятдесят років змогла врятувати вакцинація. За даними ВООЗ, у наші часи щеплення рятує близько 2-3 мільйонів життів. Саме тому діти, народжені сьогодні, мають на 40% більше шансів дожити до іншого дня народження, ніж 50 років тому.

   Останнім часом в Україні зростає захворюваність на кашлюк. За липень 2024 року було зафіксовано 739 випадків. Для порівняння – за такий же період торік було лише 45 випадків– у 16,4 раза менше. Починаючи з 2022 року, на правець захворіло 22 людини, 8 з них – за 7 місяців цього року. Щодо дифтерії: за 2022 рік було зареєстровано 2 випадки захворювання, і по одному у 2023 році та за сім місяців 2024 року. З періоду 1991-1998 років, коли захворіли близько 20 тисяч людей, а майже 700 померли, епідемій дифтерії в Україні не було.

   В Дніпропетровській області та в м. Кривому Розі за останні роки випадки дифтерії, правця не реєструвались. Захворюваність на кашлюк має тенденцію до зростання. За 2023 рік в м. Кривому Розі було зареєстровано 2 випадки кашлюку; за 8 місяців 2024р. зареєстровано вже 16 випадків (інтенсивний показник склав 2,59 на 100тисяч населення). З них  серед дитячого населення зареєстровано 14 випадків (інтенсивний показник відповідно 5,54).

   Надійним методом захисту від інфекційних хвороб, які керуються засобами імунопрофілактики, є вакцинація. Коли рівень охоплення щепленнями серед населення досягає 95% або більше, формується колективний імунітет, що запобігає поширенню інфекційних хвороб.

    Колективний (або популяційний) імунітет – це явище   несприйнятливості окремої спільноти до певної інфекційної хвороби. Це своєрідний «щит», який захищає не лише вакцинованих, а й тих, хто не може отримати щеплення через наявність протипоказань, – тим самим захищаючи найвразливіші групи  населення.

    Взірцем дії коллективного імунітету є викорінення натуральної віспи. ВООЗ оцінила, що у 1940-1960 роках, до початку глобальної кампанії з ліквідації віспи, хвороба забирає близько 2 млн людей щороку. Останній природний випадок віспи зафіксували у 1977 році, а 1980 року ВООЗ задокументувала глобальнее викорінення хвороби. За допомогою вакцинації вдалося досягти колективної імунізації на рівні майже в 100%, що унеможливило подальше розповсюдження вірусу.

  Для досягнення коллективного імунітету вакцинацію необхідно проводити згідно з Національним календарем профілактичних щеплень.

     Не від усіх хвороб захищає колективний імунітет. Тому покладатися на те, що інші вакцинуються і тим самим захистять вас, не варто. Яскравим прикладом є правець. Адже він не передається від людини до людини. Його спричиняє бактерія Clostridiumtetani. Ця бактерія живе в забруднених поверхнях на кшталті ржавих цвяхів і в ґрунті. Через це інфікування відбувається безпосередньо в контактний спосіб – коли бактерії з брудом потрапляють у рани.

Тож єдиний спосіб захиститися протии правця – вакцинація. Без неї  зростає ризик тяжкого перебігу, який може призводити й до смерті, бо правець вражає нервову систему.

  Діти стають частиною коллективного імунітету з першого дня життя, під час вакцинації від гепатиту B. Натомість вакцинація протии дифтерії, кашлюку та правця проводиться у віці 2, 4,6 місяців із ревакцинацією у 18 місяців, та подальшими щепленнями протии дифтерії та правця у 6, 16 і 26 років, а далі – кожні 10 років.

    У м. Кривому Розі вакцинація АКДП дітей до року  на даний час становить 64,1%, старше року – 30,9%, АКДП  18 місяців – 50,6; старше 2-х років- 59,8; АДП у 6 років – 54,8%, старше  6 років -42,8%; АДП-м в 16 років -53,2%; старше 16 -59,2%.Коли дитина не отримала необхідних доз щеплення згідно з Календарем, потрібно звернутися до сімейного лікаря чи найближчого закладу охорони здоров’я – там допоможуть надолужити пропущені щеплення. Наразі в Україні триває кампанія з додаткових заходів імунізації проти кашлюку, правця та дифтерії для тих, хто пропустив щеплення в попередні роки. Уся вакцинація за Календарем профілактичних щеплень безоплатна.

Якщо не пам’ятаєте, чи ви були вакциновані, сімейний лікар допоможе скласти індивідуальний графік вакцинації з урахуванням мінімальних інтервалів.

Дбати про здоров’я дітей — пріоритетне завдання  батьків. Вакцинація — один із простих та ефективних способів захистити організм від небезпечних захворювань та їхніх ускладнень.

   Період інтенсивного розвитку в дитини дошкільного віку називають «золотим», адже він — підґрунтя для початку шкільного життя. Саме тому важливо правильно його супроводжувати. Поговоріть про це із батьками вихованців.

    У період інтенсивного розвитку в дошкільників може розвиватися анемія. М’язи та серце, що активно ростуть, потребують чимало заліза для формування нових м’язових волокон. Тому його запаси швидко знижуються. Заліза вже не вистачає для адекватного синтезу гемоглобіну, що бере участь у транспортуванні еритроцитами кисню від легень до тканин, виникає кисневе «голодування». Тож дитина відчуває підвищену втомлюваність, млявість, втрачає апетит; вона починає погано переносити фізичні навантаження, стає блідою, часто хворіє на ГРВІ; у неї можуть виникати парестезії, спотворення смакових відчуттів, зокрема вживають навіть неїстівне: крейду, ґрунт тощо. Якщо ви помічаєте у вихованця один або кілька зазначених симптомів, поговоріть із його батьками. Порадьте їм звернутися до лікаря-педіатра, який направить дитину на загальний аналіз крові, аби перевірити кількість еритроцитів, рівень гемоглобіну й сироваткового заліза. Якщо лабораторно діагноз підтвердився, то лікар може призначити залізовмісні препарати, скоригувати режим харчування та життя дитини, спрямовані на подолання анемії.

     Залізовмісні препарати ліпше засвоюються, якщо запивати їх кислим соком, зокрема апельсиновим.

   Для профілактики анемії в дитячий раціон лікарі рекомендують додавати залізовмісні продукти харчування, зокрема м’ясо й печінку яловичі, боби соєві, горох, капусту білокачанну, буряк, моркву, жовтки яєць курячих, кашу гречану та вівсяну, яблука, шпинат, ревінь, листя салату, редис, інжир, курагу, чорнослив, апельсини, мандарини, горіхи, какао.

Під час інтенсивного розвитку в дитини активно функціонує й щитоподібна залоза. Вона продукує гормони, для синтезу яких необхідний йод. А з огляду на те, що його запаси швидко вичерпуються, у дитини в цей період може виникати йододефіцит, а згодом — захворювання щитоподібної залози. А це не лише сповільнює ріст дитини, а й знижує її розумові здібності, вона стає апатичною, неуважною і хворобливою. Аби компенсувати дефіцит йоду, порадьте батькам вихованців додати в раціон морепродукти, зокрема морську капусту. А в готові страви — додавати йодовану сіль. Однак зауважте, під час приготування страв додавати йодовану сіль марно, адже під час нагрівання йод із солі випаровується. За додатковими рекомендаціями порадьте звернутися до лікаря-ендокринолога.

     Якщо в період інтенсивного розвитку в дитини часто трапляються переломи кісток, то в неї може бути дефіцит кальцію. Порадьте її батькам звернутися по консультацію до лікаря-педіатра, який призначить комплексне обстеження. За його результатами він порекомендує дитячий вітамінно-мінеральний комплекс із кальцієм і вітаміном D.  

ПЛАН ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД  (ЯСЛА – САДОК)№ 197» КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ КОРУ

План

заходів щодо поліпшення стану здоров’я дітей, зниження рівня захворюваності по КДНЗ № 197 на 2017 -  2018 навчальний рік.